Під час нагрівання вода розширюється: у системі на 100 л при 80 °C стає приблизно на 3 л більше. Якщо цьому зайвому об’єму нікуди подітися, тиск зростає й спрацьовує запобіжний клапан котла. Розширювальний бак забирає цей надлишок і віддає його назад, коли система остигає.

Що на схемі

1 — розширювальний бак (червоний, для опалення), 2 — манометр групи безпеки, 3 — котел.

Об’єм: просте правило

Візьміть 10–12% від об’єму води в усій системі. Об’єм системи можна оцінити так: близько 10–15 л води на кожен кіловат потужності котла для систем із радіаторами. Котел 24 кВт — це приблизно 300 л, отже бак потрібен на 30–35 л. Для теплої підлоги води більше — беріть із запасом.

Тиск повітря

Тиск у повітряній камері бака має дорівнювати тиску стовпа води над баком плюс 0,2–0,3 бар. Бак у підвалі двоповерхового будинку з висотою системи 7 м: 0,7 + 0,3 = 1,0 бар. Робочий тиск холодної системи виставляють на 0,2–0,3 бар вище за тиск у баку — приблизно 1,2–1,5 бар.

Куди підключати

  1. На зворотну трубу перед циркуляційним насосом — там температура нижча, мембрана служить довше.
  2. Між баком і системою не має бути запірної арматури, яку можна випадково закрити. Найзручніше — спеціальний кран із захистом від закриття або швидкороз’ємне з’єднання для обслуговування.
  3. Бак кріплять на стіну або ставлять на підлогу, патрубком догори чи донизу — як вказав виробник.
Синій бак для водогону в опалення ставити не можна: його мембрана не розрахована на високу температуру. І навпаки — червоний бак не підходить для питної води.

Обслуговування

Раз на рік, перед сезоном, перевірте тиск повітря в баку за скинутого тиску в системі. Якщо повітря виходить швидко або з ніпеля тече вода — мембрану пошкоджено.

Баки для систем опалення й геліосистем шукайте в розділі розширювальних баків.