Труби не повинно бути чути. Якщо водогін гуде, свистить чи стукає, це майже завжди сигнал: щось зношується швидше, ніж могло б. За характером звуку причину можна знайти без майстра.
Що на схемі
1 — розхитаний хомут, 2 — кран зі зношеною прокладкою або буксою, 3 — манометр: за ним перевіряють тиск.
Гул за відкритого крана
- Зношена прокладка або кран-букса. Гумова прокладка починає вібрувати в потоці. Перекрийте воду й замініть прокладку або буксу цілком.
- Надто високий тиск. Понад 4–5 бар у будинку не потрібно. Поставте редуктор тиску на вводі або зменште налаштування реле насоса.
- Вузька труба. Вода в тонкій трубі розганяється й шумить. Допомагає лише заміна на більший діаметр.
Удари й стук під час закриття
Це гідроудар: потік різко зупиняється. Захист — компенсатор гідроудару поруч зі швидкими кранами й клапанами побутової техніки, а також гідроакумулятор у системі з насосом.
Деренчання й вібрація
Труби б’ються об стіни чи одна об одну. Підтягніть хомути, прокладіть під ними гумові вставки, додайте кріплення на довгих прольотах: для пластикових труб — через кожні 50–100 см.
Клацання на гарячій воді
Труби подовжуються під час нагрівання й труться в кріпленнях. На довгих ділянках потрібні компенсаційні петлі й ковзні опори, а пластикові труби для гарячої води — лише армовані.
Дзюркотіння й булькання
У системі повітря. Відкрийте найвищі крани й дайте воді стекти, поки вона не перестане «плюватися». Якщо повітря з’являється знову — шукайте підсмоктування на всмоктуванні насоса.
Компенсатори гідроудару й баки — у розділі гідроакумуляторів, реле тиску — в автоматиці для насосів.